« Що треба знати про булінг»
Що таке булінг? Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного. Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг.
Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітейЩо таке булінг?
Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного. Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітейСтатистика За даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. 25% - говорили про це не з дорослими (з другом чи братом/сестрою). З тих, хто мовчать – 40% соромляться про це говорити, а 22% вважають, що це нормальне явище.
Статистика За даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. 25% - говорили про це не з дорослими (з другом чи братом/сестрою). З тих, хто мовчать – 40% соромляться про це говорити, а 22% вважають, що це нормальне явище. Наскільки серйозною є проблема булінгу? Булінг є абсолютно неприпустимим. Він не повинен розглядатися просто як “період дорослішання”. Наукові дослідження і досвід постійно підтверджують, що булінг – це серйозна проблема, яка має далекосяжні наслідки для учнів, їх родин, ровесників і найближчої громади.
У дітей, що є жертвами, або тих, що застосовують булінг проти інших дітей, існує ризик виникнення чисельних емоційних проблем і проблем поведінки і стосунків з людьми. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя. Наскільки серйозною є проблема булінгу? Булінг є абсолютно неприпустимим. Він не повинен розглядатися просто як “період дорослішання”. Наукові дослідження і досвід постійно підтверджують, що булінг – це серйозна проблема, яка має далекосяжні наслідки для учнів, їх родин, ровесників і найближчої громади. У дітей, що є жертвами, або тих, що застосовують булінг проти інших дітей, існує ризик виникнення чисельних емоційних проблем і проблем поведінки і стосунків з людьми. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.
Форми булінгу 1. Вербальний (словесний) булінг Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.). 2. Фізичний булінг Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином. 3. Соціальний булінг Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність. 4. Кіберзалякування, кібербулінг Що це таке: кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Форми булінгу 1. Вербальний (словесний) булінг Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.). 2. Фізичний булінг Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином. 3. Соціальний булінг Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність. 4. Кіберзалякування, кібербулінг Що це таке: кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах.
Попередження булінгу в освітньому закладі:
як? якими засобами?
Психолого-педагогічна діяльність, спрямована на профілактику і подолання булінгу ґрунтується на принципах:
Системності– робота організовується з урахуванням інтересів учнів та залученням усіх учасників навчально-виховного процесу: адміністрації, педагогів , учнів, студентської громадськості.
Персональної відповідальності дорослого. Іноді у навчальних закладах (зрозуміло, з найкращих спонукань) учням пропонують взяти на себе відпові-дальність за проведення заходів, спрямованих проти булінга. Необхідно підк-реслити що учнівська або студентська рада і будь-які учні можуть виступати з корисними ініціативами, однак,без підтримки адміністрації, педагогів вони не спроектують профілактичну роботу. У них не має необхідних знань, умінь у цьому питанні. Необхідно звернути увагу, що, склад учнівських або сту-дентських рад, та й учнів досить швидко змінюється. Але найгірше – це ситуація, коли відповідальність за виховання однолітків покладається на самих дітей.
Безсумнівно, привчати студентів до відповідальності важливо і принципово правильно, але цей процес повинен керуватися , направлятися і регулюватися дорослими. Це основний принцип, що підкреслює ті владні повноваження, які дорослі повинні мати у стосунках з дитиною. Ці владні повноваження мають фундаментальне значення і для батьків, і для вчителів (Roland, Bjørnsen, Mandt, 2003).
Чітка позиція самих дорослих. Свою однозначну позицію педагог може демонструвати різними психолого-педагогічними методами. По-перше, на особистому прикладі: бути привітним і не дозволяти собі ображати інших. По-друге, висловлювати свої погляди згідно норм права та етикету. Крім того, ставлення до насильства можна продемонструвати, реагуючи на вчинки, схвалювати позитивну поведінку і не боятися співвідносити дії студентів з нормами закону і моралі.
Послідовність і несуперечність. З метою формування в особи поваги до законів і норм моралі профілактична робота повинна бути цілісною, несуперечливою і послідовною.
Це означає, що педагог повинен дотримуватися чинного законодавства і принципів моралі. Важливо, щоб студенти постійно відчували авторитет педагога. Дії та вчинки викладача повинні логічно випливати з його слів, а не суперечити ним (Smith, Pepler, Rigby, 2004).
Практикум: Створення «дорожньої карти» навчального закладу щодо профілактики і зупинення булінгу. Мета вправи: узагальнити та систематизувати отриманні під час заняття знання і навички.
Крок 1. Поділ на малі групи по 5 осіб.
Крок 2. Обговорення плану дій, визначення ключових моментів, вибір способу
представлення своїх думок.
Крок 3. На листі ватману візуалізація результатів мозкового штурму групи.
Крок 4. Презентація своїх «карт» групами, відповіді на запитання учасників інших груп, уточнення певних питань.
Узагальнення правил роботи:
1. Конфіденційність – фахівці, які працюють з проблемою булінгу повинні гарантувати конфіденційність учасникам цієї ситуації (жертві, агресору, свідкам). Це буде сприяти розкриття таких випадків в дитячому колективі, підвищенню довіри дітей до педагогів).
2. Етапність (вивчення ситуації, профілактична робота в колективі, згода учасників, розробка програми допомоги, її реалізація та оцінка).
3. Відмова від звинувачень кого-небудь з дорослих у появі випадків булінгу.
4. Категорична заборона на будь-яке насильство в установі ( «Скажи насильству ні!»). Будь-яке насильство несправедливо і його можна запобігти, змінив ситуацію.
5. Комплексність (урахування всіх аспектів і участь різних співробітників у організації роботи).
6. Індивідуальний підхід до кожного випадку булінгу.
7. Зміщення акценту з покарання булерів на їх реабілітацію. Особливу увагу слід звертати на випадки, коли дії кривдника становлять небезпеку для життя і здоров’я інших або є порушенням закону.
5. Технології, правила, процедури і прийоми роботи з зупинення булінгу у навчальному закладі.
Перший етап протидії насиллю у навчальному закладі – організація ефективної роботи класного керівництва, кураторства, щодо запобігання булінгу.
Другий етап– здійснення заходів, спрямованих безпосередньо проти булінга. Ці заходи реалізуються лише після успішного налагодження стосунків між педагогами і студентами.
Отже, робота з подоланню булінгу складається з:
профілактичної роботи з студентами;
роботи з батьками;
роботи з іншими дорослими та студентами старших курсів;
надання спеціальної допомоги учасникам булінгу.
Запровадження моніторингу.
Профілактична робота складається з: анкетування, опитування, прямого або опосередкованого збору відповідної інформації щодо проявів булінгу у студентському колективі.
7 кроків до припинення цькування у студентському колективі
Конкретні ситуації дуже різноманітні, це загальні принципи і кроки.
1. Назвати явище.
Коли дитину навмисно доводять до сліз, узгоджено і систематично драж-нять, коли відбирають, ховають, псують її речі, коли штовхають, щипають, б’ють, обзивають, підкреслено ігнорують – це називається булінг, цькування, насильство. Далі потрібно
зрозуміти, хто готовий взяти на себе відпові-дальність за негативні наслідки боулінгу. Дорослий, який взяв на себе відпо-відальність, повинен поговорити з групою, в якій відбувається цькування,і наз¬вати явище групі і підкреслити, що будь яке насильство над особистістю перес¬лідується за законом. Аналіз коментарів деяких булерів свідчить, наскільки діти не усвідомлюють негативність та аморальність своїх дій. Вони це називають «ми його дражнимо» або «ми так граємо» або «ми його не любимо».
Важливо: довести до студентів, як було б кожному з вас у такій ситуації? Що відчували б ви? Важливо, щоб педагогічний колектив навчального закладу проводив роботу по формуванню індивідуальної моральної свідомості кожного вихованця. Іноді першого пункту і вистачає, якщо тільки-тільки почалося.
2. Дати однозначну оцінку.
Люди можуть подобатися один одному більше або менше, але це не привід переслідувати і ображати. Розумні люди здатні навчитися бути разом і працювати разом без того, щоб принижувати і гнобити один одного. Навіть якщо вони дуже-дуже різні і хтось комусь здається зовсім неправильним. Можна навести приклади, що нам може здаватися неправильним в інших людях: зовнішність, національність, матеріальне становище, захоплення тощо. Привести приклади, як однакові якості в різні часи і в різних групах оцінювалося по різному. Необхідно підкреслити і визначити загальні правила поведінки, обговорити категорії етики – добро, зло, совість, честь, гідність, справедливість, сенс життя.
3. Визначити булінг як проблему групи.
Коли на людей «наїжджають», пред’являють їм різні звинувачення, вони починають захищатися. У цей момент їх не цікавить, чи мають вони рацію, головне – виправдатися. Діти не виняток. Особливо діти, булери -переслідувачі, тому що дуже часто це діти психологічно травмовані, вони нездатні переносити сором і провину. І вони будуть битися, як гладіатори за свою лідерську роль. Тобто у відповідь обвинувачування щодо насильства над іншими, ви почуєте: «А чого він? А ми нічого … а це не я » і таке подібне. Зрозуміло, що обговорення в такому дусі не має сенсу. Тому не треба сперечатися про факти, з’ясовувати, що саме «він», хто саме що. Потрібно позначити цькування як насильство над людиною, що є хворобою групи. Хворобою, що вражає групи, класи, компанії. Ось якщо людина не миє руки, вона може підхопити інфекцію і захворіти. А якщо група не стежить за чистотою відносин, вона теж може захворіти – насильством. І давайте разом терміново лікуватися, щоб у нас склалися доброзичливі відносини на основі моральної культури і поведінки. Це дозволить булерам і навіть надасть їм можливість хоча б спробувати приміряти роль конструктивного лідера, який «відповідає за моральне здоров’я колективу». І, що особливо важливо, це знімає протиставлення між жертвами-булерами-свідками. З дітьми старшого віку можна подивитися і обговорити книгу «Володар мух» або «Опудало».
4. Активізувати моральне почуття і сформулювати вибір.
Головне завдання – вивести учнів зі «стайного» азарту в усвідомлену позицію, сформувати моральну оцінку того, що відбувається. Можна запропонувати дітям оцінити, який внесок вони зробили у хворобу класу під назвою «цькування». Припустимо:
1 бал – це «я ніколи в цьому участі не беру »,
2 бали -« я іноді це роблю, але потім шкодую »,
3 бали – «цькував, цькую і буду цькувати, це здорово».
Нехай всі одночасно покажуть на пальцях – скільки балів вони поставили б собі? Можливо, «трійок» не буде, навіть у найвідчайдушніших агресорів. Не рекомендується намагатися викрити: «неправда, є, насправді ти займаєшся цькуванням». Навпаки, потрібно сказати: «я радий/а!. Ніхто з вас не вважає, що цькування – це добре і правильно. Навіть ті, хто це робив, потім шкодували. Це чудово, значить, нам буде легко вилікувати свій клас». Так моральна оцінка цькування стає не зовнішньою, нав’язаною дорослим, її дають самі діти.
5. Сформулювати позитивні правила життя в групі і укласти контракт.
Досі мова йшла про те, як не треба. Помилкою буде не навчити дітей конструктивному спілкуванню.
Рекомендується разом з дітьми сформулювати правила життя в групі.
Наприклад: «У нас стосунки з’ясовують без допомоги кулаків. У нас не ображають один одного. У нас не дивляться спокійно, якщо двоє б’ються – їх розбороняють ».
Можна розібрати більш складні ситуації, наприклад, те, що люди порізно-му чутливі, і те, що для одного позитивно, для іншого може бути боляче. Це мо¬же знайти відображення в такому, наприклад, правилі. «Якщо я бачу, що мимо¬волі зачепив і образив людину, я негайно припиню робити те, що я роблю».
Правила виписуються на великому аркуші і за них все голосують. Ще краще щоб кожен поставив підпис, у тому, що зобов’язується їх виконувати. Цей прийом називається «Укладення контракту», він ефективно працює в терапевтичних і тренінгових групах. Якщо правила хтось порушує, йому можуть просто мовчки вказати на плакат з його власним підписом.
6. Моніторинг і підтримка позитивних змін
Важливо щоб дорослий (дорослі), який взявся виправляти ситуацію, працював систематично. Він повинен регулярно проводити бесіди, задавати питання: «як справи, що вдається, що важко, як допомогти». Можна зробити «лічильник цькування», якусь коробку або дошку, куди кожен, хто сьогодні став жертвою, або побачив щось, що було схоже на булінг, може покласти камінчик або увіткнути кнопку. За кількістю камінчиків визначається, чи гарний сьогодні був день, краще на цьому тижні, ніж на минулому. Рекомендується ставити спектаклі, складати казки і робити колажі про «хроніку одужання», зробити« графік температури »тощо.
Суть в тому, що група постійно отримує точну інформацію від автори-тетного дорослого і вважає перемогу над цькуванням своєю спільною справою.
7. Гармонізувати ієрархію.
Кожна особистість має право на визнання від групи у чомусь своєму, право пред’явити групі свої найкращі якості і успіхи, бути корисним і цінним.
Свята, конкурси, огляди талантів, походи, експедиції, ігри на командо утворення
арсенал засобів створення ситуацій успіху для кожного.
Ознака гармонійної групової ієрархії – відсутність жорстко закріплених
ролей зірок, зірок другого плану і аутсайдерів, гнучке перетікання ролей: в одній ситуації лідером стає той, у другій – інший. Один краще всіх малює, інший жартує, третій забиває голи, четвертий придумує гри. Чим більше різноманітної та осмисленої діяльності, тим краще показники. В умовах подолання цькування в освітній установі принципово важливо співробітникам розуміти, що їм також необхідно змінюватися, удосконалювати систему пріоритетів, цінностей, стиль взаємодії, систему заохочень і покарань, організувати інтерактивні види діяльності дітей, разом з ними розробляти моральні правила співіснування, що забезпечують безпеку всім (і жертвам, і переслідувачам, і співробітникам). В теперішній час іноді об’єктом цькування учнів стають деякі педагоги – початківці або літні, тому турбота про безпеку в освітній установі – це перш за все справа всіх співробітників.
Практикум: Калейдоскоп. Мета вправи: узагальнити теоретичний матеріал, порівняти його з практичними ситуаціями, свідками яких були слухачі. Робота у групах (до 5 осіб).
Крок 1. Створити «калейдоскоп» форм і видів роботи з учнями для подолання булінгу.
Крок 2. Створити «калейдоскоп» форм і видів роботи з батьками учнів.
Крок 3. Створити «калейдоскоп» форм і видів роботи у навчальному закладі з дорослими і учнями.
Крок 4. Запропонувати перелік спеціалістів, яких необхідно залучати для допомоги жертвам булінгу і булерам.
Крок 5. Обговорення і узагальнення роботи малих груп. Відповіді на запитання. Уточнення.
6. Методи арт-терапії: вивчення літературних творів, ілюстрація, інсценування.
Моделювання альтернативного варіанту розвитку подій.
Арт-терапевтичні методи запобігання булінгу. а) Для профілактики булінгу можна використовувати літературні твори, де висвітлюються проблеми цькування або споріднені з ними. У процесі обговорення прочитаного серед студентів виникає співпереживання і розуміння почуттів героїв. Для кожної вікової групи школярів можна підібрати книжки, під час обговорення яких, вони зможуть ідентифікувати себе з героями, котрі відчувають страждання. В літературі на цю тему, часто є персонажі, які, незважаючи на небезпеку, що загрожує їм, відновлюють порядок і справедливість. Такий персонаж стає поруч з тим, кому погано, і разом вони протистоять несправедливості. б) Також можна організовувати колективний перегляд фільмів з подальшим їх обговоренням. Це може бути фільм «Опудало» та колективне обговорення побаченого, перегляд різних соціальних роликів.
Для підлітків можна запропонувати таку форму роботи як твір на задану тему.
Учні отримують завдання написати невеликий твір про булінг. Рекомендується додатково пояснити, які питання можуть бути в ньому відображені. Завдання можна виконати у школі чи як домашнє, щоб учні (за бажанням) могли обговорити проблеми насильства.
Нерідко у творах з’ясовується важлива для вчителя інформація, про яку учень не може говорити прямо. Крім того, твір може відобразити рольові вибори та ідентифікацію автора. Під час перевірки такої роботи необхідно розуміти, що головне – це інформація, а не форма її подання. Не виключено, що серед авторів є жертва булінгу, переслідувач або популярний учень. Це дає вчителю додаткові можливості для подальшого обговорення. Можна вибрати два-три твори, в яких йдеться про важливі речі, і за згодою авторів зачитати їх класу. Учень може і сам прочитати свій твір. Озвучування своєї точки зору ще більше зобов’язує дітей дотримуватися своєї позиції. Крім того, це може вплинути на інших дітей. Найкращий результат досягається, коли вголос зачитуються твори декількох учнів. Тоді вони виступають разом і відстоюють спільну позицію: їх об’єднують схожі погляди. А вчитель отримує можливість висловити свою думку за допомогою коментарів до творчих робіт.
Інший вид такої творчої роботи – підготовка малюнків чи плакатів на тему «Стоп, насилля!», або «Я проти булінгу». За результатами можна провести творчу роботу «Інтерпретація зображеного» або самими авторами, або іншими однокласниками.
Практикум: поділити учасників на малі групи (по 5 осіб).
1 вправа. Підготувати перелік літературних творів, книг, віршів тощо за допомогою
яких можна говорити з учнями про запобігання насильству.
2 вправа. Запропонувати фільми (вітчизняні та зарубіжні, документальні та художні), записи ток-шоу, які можна використовувати для виховної роботи з подолання булінгу.
3 вправа. Розробити положення про конкурс на кращий малюнок «Стоп, насилля!».
